Науково-дослідна лабораторія “Екологія і освіта

Науковo-дослідна лабораторія «Екологія і освіта» є структурним підрозділом Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини і здійснює свою діяльність з метою проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень з різних напрямів екології для формування екологічної свідомості, світогляду, культури у майбутніх учителів та підвищення якості їх підготовки в галузі екології і охорони навколишнього середовища.

Координатор діяльності лабораторії − Інститут агроекології і природокористування НААН України.

Лабораторія була створена у 1992 році, її керівником була кандидат біологічних наук, доцент Гончаренко Ганна Євдокимівна, з 2019 року стала професор Совгіра Світлана Василівна.

Совгіра Світлана Василівна

Основні завдання лабораторії:

• Ø моніторинг біологічного і ландшафтного різноманіття та вплив на нього екологічних чинників;
• Ø вивчення природних ресурсів та їх сучасного екологічного стану;
• Ø дослідження потенціалу ландшафтних екосистем з подальшим обґрунтуванням на створенням нових заповідних територій;
• Ø розробка технологічних та організаційних аспектів природоохоронної роботи;
• Ø здійснення еколого-природоохоронних заходів та акцій;
• Ø формування екологічного світогляду студентської та учнівської молоді.

 Засідання співробітників лабораторії

Полігон досліджень:

Моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття, їх екологічного стану на території Центрального Побужжя

Результати діяльності за 31 рік:

Упродовж усіх років співробітники лабораторії «Екологія і освіта» успішно проводять наукові дослідження, організовують експедиції з вивчення фауни і флори в умовах антропогенної трансформації Центрального Побужжя. Зібрані матеріали знаходять місце в щорічному збірнику наукових праць «Наукові записки екологічної лабораторії УДПУ», в монографіях, посібниках.

Про результативність діяльності лабораторії засвідчують неодноразові перемоги її вихованців на Всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт, Всеукраїнських тижнях юних раціоналізаторів та винахідників України, Всеукраїнських конкурсах «До чистих джерел», обласних і Всеукраїнських конкурсах наукових робіт МАН.

Досвід природоохоронної роботи екологічної лабораторії висвітлюється в періодичних виданнях, радіо та телебаченні. Багато зусиль приділяється зміцненню матеріально-технічної бази підрозділу.

Упровадження результатів діяльності:

1. Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Долина Миколи Чудотворця» (рішення Коржкутівської сільської ради Уманського району Черкаської області №25-2/У від 12.08.2009 р.)
2. Ботанічний заказник місцевого значення «Крисякове» (рішення Дзендзелівської сільської ради № 25-9 від 20.09.2009 р.)
3. Гідрологічний заказник «Бабків ставок» (рішення Дзендзелівської сільської ради № 8-4 від 22.04.2009 р.);
4. Пам’ятка природи місцевого значення «Дуб свічка» (рішення Дзендзелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, №1-11/VI від 16.11.2010 р.)
5. Пам’ятка природи місцевого значення «Дуб Надзельського» (рішення Дзендзелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, №1-11/VI від 16.11.2010 р.)
6. Пам’ятка природи місцевого значення «Три дуба» (рішення Дзендзелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, №1-11/VI від 16.11.2010 р.)
7. Пам’ятка природи місцевого значення «Дуб Тризуб» (рішення Дзендзелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, №1-11/VI від 16.11.2010 р.)
8. Пам’ятка природи місцевого значення «Дуб Крислатий» (рішення Дзендзелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, №1-11/VI від 16.11.2010 р.)
9. Пам’ятка природи місцевого значення «Дуб Химерний» (рішення Дзендзелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, №1-11/VI від 16.11.2010 р.)
10. Ботанічний заказник місцевого значення по охороні підсніжника звичайного «Лядське» (рішення Добренької сільської ради Маньківського району Черкаської області №2/2 від 24.11.2010 р.)
11. Пам’ятка природи місцевого значення «200-річний дуб» (рішення Собківської сільської ради Уманського району Черкаської області, №39-5/V від 20.05.2010 р.)
12. Загально-ботанічний заказник місцевого значення «Великосевастянівські яри» та «Ракова левада» (рішення Великосевастянівської сільської ради Хритинівського району Черкаської області №11-З/V від 27.07.2010 р.)
13. Розширення ландшафтно-ботанічного заказника «Журбинка» (рішення Ятранівської сільської ради № 13-8/VI від 7.09.2011 р.).
14. Пам’ятка природи місцевого значення «Урочище Вільхове» (рішення Потаської сільської ради, Маньківського району, Черкаської області №16-4/VI від 20.09.2012 р.)
15. Пам’ятка природи місцевого значення «Дуб Карпа» (рішення Дашівської селищної ради Іллінецького району Вінницької області, від 23.07.2015 р.)
16. Пам’ятка природи місцевого значення «Дуб» (рішення Харківської сільської ради Маньківського району Черкаської області, №13-13/УІІ від 23.12.2016 р.)
17. Геологічний заказник місцевого значення «Іллінецький кратер» (рішення Якубівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, №38 від 23.03.2016 р.)
18. Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Іллінецький кратер» (рішення Іллінецької районної ради Вінницької області, №300 від 03.03.2017 р.)
19. Гідрологічний заказник місцевого значення «Каскад джерел» (рішення Степаської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №8 від 22 жовтня 2019 р.)

  Результатом діяльності співробітників науково-дослідної лабораторії «Екологія і освіта» тільки за 2023 рік:

1. Проведено дослідження особливостей вегетативного розмноження різноманітних рослин в культурі in vitro в лабораторії мікроклонального розмноження Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України (доценти Володимир Вітенко, Роман Подзерей, старший викладач Віталій Гончарук, викладачі Святослав Мандебура, Владислав Парахненко, магістрант-еколог Ярослав Ляховський) (3.04.2023)
2. Досліджено особливості природного заліснення територій виведених з переліку земель сільськогосподарського призначення в Уманському районі Черкаської області. Відмежовано 4 експериментальні ділянки, на яких досліджено таксономічний склад і структуру підросту деревних насаджень, їх адаптаційний потенціал, наявність представників інвазійної дендрофлори (доценти Володимир Вітенко, Роман Подзерей, викладачі Святослав Мандебура, Владислав Парахненко) (10.04.2023)
3. Сформульовано об’єктно-предметну область інвазивної геофлористики;встановлено видовий склад інвазивих видів флори придорожніхландшафтів залізнизниць Кіровоградської області; складено анотований конспект дослідженої флори, який включає38 видів судинних рослин; здійснено аналіз дослідженої інвазивної флори в різноманітних аспектах(систематичному, географічному, біоморфологічному, екологічному); досліджено ландшафтну диференціацію флори залізниць реґіону;проведено аналіз досліджених інвазивних видів відносноантропогенного чинника – за первинними ареалами, часом і способомзанесення та ступенем натуралізації; здійснено інвазивно-геофлористичне районування територіїКіровоградської області (фітогеографічне районування за ознакою поширенняінвазивної флори залізниць) (Владислав Парахненко)
4. У ході експедиційних дослідженнях Покутсько-Буковинських Карпат у районі села Білоберізка Верховинського району Івано-Франківської області (4-8 жовтня 2023 р.) досліджено нижню течію річки Черемош, Млинський і Сухий потоки. Схили долини невисокі, пологі. Місцями береги обваловані. Визначено, що глибина річки місцями 0,6-1,0 м, середня швидкість течії 0,7-1,2 м/с. У рамках дослідження відвідано заказник місцевого значення «Буковинські водоспади», який розташований на правій притоці Черемошу, річці Смугар (на відстані 2000 м – вісім водоспадів (від 3 до 19 м): Ковбер, Сич, Нижній Гук, Ворота, Середній Гук, Великий Гук, Підверхній Гук, Верхній Гук.
5. У ході експедиції до території Покутсько-Буковинських Карпат досліджено біологічні, гідрологічних особливості (близько двадцяти об’єктів). У місцевому рельєфі виділяють низькогірʼя до 800 м і крутосхилі середньогірʼя, заввишки до 1483 м, зокрема, гора Ротило. Гори являють собою систему хребтів, розділених річковими долинами Пістиньки, Рибниці, Черемошу, Серету і їхніми притоками. Складаються з флішу. Схили до висоти 600-700 м вкриті переважно буковими та буково-ялицево-ялиновими лісами, до висоти 1150 м буково-ялиновими лісами, гірськими луками, полонинами. Це пов’язано із м’якшим та теплішим кліматом цієї території, адже бук і ялиця більш теплолюбні породи ніж ялина. У комплексі з лісовою рослинністю зустрічаються ділянки післялісових лук на схилах та гребенях, здебільшого антропогенного походження, виходи гранітів, ділянки сіровільшаників на річкових терасах.

Місцева флора представлена угрупованнями сіровільхових лісів (Аlneta incanae), букових лісів (Fagetа sylvaticae) з домінуванням барвінку малого (Vinca minor), у травостої цибулі ведмежої (Аllium (ursinum), з домінуванням лунарії оживаючої (Lunaria rediviva), плюща звичайного (Hedera helix), яворових лісів (Acereta pseudoplatani) скельнодубово-букових лісів (Querceto (petraeae) – Fageta (sylvaticae), ацидофільних скельно-дубових лісів (Querceto (petraea). На території місцевості поширено різновидність агарикоїдних грибів, з них 56 видів Карпатських лісів України.

Тваринний світ місцевої фауни представлений такими видами як лелека білий, підорлик малий, голуб-синяк, вовчок, соня горішникова, соня лісова, кіт лісовий, саламандра плямиста, квакша звичайна, полоз ескулапів, кумка гірська, гірський щеврик, гірська плиска, звичайна оляпка, глухар, рябчик, волохатий сич, довгохвоста сова, ведмідь бурий, рись, зубр, олень плямистий та інші фауністичні представники. Є деякі червонокнижні види: саламандра плямиста або вогняна, рись звичайна, дятел.

Геологічні відклади місцевості представлені відслоненнями менілітових верств в урочищі Лужки (розміщені поруч з основною дорогою, що пролягає долиною р. Виженка) у вертикальному зрізі стінки південної експозиції. Темно-сірі до чорного бітумінозні аргіліти, окремнені алевроліти, пісковики тонкошаруваті з численними відбитками давньої донної поверхні водойм. (3-7.05.2023)

Участь:

1. У обговоренні проєкту нового переліку галузей знань і спеціальностей за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти, оприлюднення якого відбулося 08 серпня 2023 року на сайті Міністерства освіти і науки України (професор Світлана Совгіра, яка є членом Асоціацїї професіоналів довкілля PAEW).
2. У Міжнародній Літній Школі «Європейські зелені виміри: виклики для України»/ «European Green Dimensions: Challenges for Ukraine», в рамках проєкту Програми Європейського Союзу ЕРАЗМУС+ Жан Моне (викладачі та здобувачі першого бакалаврського та другого магістерського рівнів) 8-10 червня 2023 року.
3. У міжнародній програмі Erasmus+ (Міждисциплінарні європейські дослідження «ЄВРОПЕЙСЬКI ЗЕЛЕНI ВИМIРИ» проекту 101081525–JM EUGD-ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH (загальна кількість 90ак. год / 3 кредити ECTS), тривалість лютий-квітень 2023 року. Метою дослідження було вивчення європейських зелених ініціатив і передових практик у сфері екологічної безпеки в контексті сучасних екологічних, кліматичних викликів. Отримано сертифікати учасників.
4. У Міжнародній літній школі «Interdisciplinary Study in the Humanities», яка проходила на базі Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща). Міжнародна співпраця, вивчення й упровадження європейського досвіду передбачали набуття фахових компетентностей майбутніми екологами та спрямовані на вирішення практичних проблем у галузі екології, охорони довкілля і збалансованого природокористування (здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня ОП Екологія Вадим Сорокін, з 02 по 08 квітня 2023). Отримано сертифікати учасників.
5. Практичному занятті «Вступ до складних мереж» у форматі цифрової освіти. Заняття проводив у форматі воркшоп Михайло Пацан, фахівець з цифрових технологій Університету професій майбутнього. Практичне заняття проведене з метою формування в учасників фундаментального розуміння теорії та аналізу складних мереж (4.05.2023). Отримано сертифікати учасників.
6. Лекції «Global Food Security and Nutrition Crisis and Ukraine Impacts» почесного професора аграрної та прикладної економіки Науково-дослідного інституту продовольчої та аграрної політики університету Міссурі, PhD William H.Meyers (27.04.2023). Отримано сертифікати учасників.
7. Лекції професора, директора Центру підприємництва та інновацій бізнес-коледжу університету Міссурі (м.Труласьк) J. Scott Christianson. Участь у лекції з метою набуття цифрових компетентностей з Chat GPT (25.04.2023). Отримано сертифікати учасників.
8. Лекції почесного президента Римського клубу, екс-голови комітету з навколишнього середовища Німецького Бундестагу, екс-директора Центру науки і технологій ООН у Нью-Йорку, доктора філософії Ernst ULRICH VON WEIZSÄCKER «Earth-wide dangerous challenges: climate and biodiversity» (20.04.2023). Отримано сертифікати учасників.
9. Семінарі «Цифрова компетентність майбутніх екологів». Мета: вдосконалення цифрової компетентності (15.02.2023). Отримано сертифікати учасників.

Організовано:

1. Акцію спільно з Відділом житлово-комунального господарства Уманської міської ради приурочену вирішенню проблеми подальшого ураження омелою білою деревних рослин, що зростають в центральній частині міста Умань: обрізування гілок (видалення) на деревах з кущами омели (доценти Володимир Вітенко, Роман Подзерей, старший викладач Віталій Гончарук, викладачі Святослав Мандебура, Владислав Парахненко) (16.03.2023).
2. Проведено майстер клас з написання наукових праць, зокрема монографій на еколого-природохоронну тематику у межах виконання наукових досліджень викладачами-екологами та їх використанні у навчальному процесі, написанні кваліфікаційних робіт здобувачами-екологами (професор Світлана Совгіра 15.03.2023)
3. Організовано круглий стіл приурочений до 37-річчя Чорнобильської катастрофи (Владислав Парахненко) (26 квітня)
4. Опубліковано збірник наукових праць «Наукові записки екологічної лабораторії УДПУ». Вип. 24.
5. Опубліковано 3 статті у науково-метричній базі даних Scopus таWebofScience, 12 статтей у фахових виданнях України.

Досягнення та нагороди

1. В межах Всеукраїнського проекту «Україна. Науковці й освітяни: незламні у війні» професор кафедри хімії, екології та методики їх навчання Світлана Совгіра отримала Диплом за вагомий внесок в освітню, волонтерську, громадську діяльність, активний спротив агресії та вірність українській ідеї.
2. Наказом Міністерства освіти і науки України від 23.08.2023 №013740 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України щодо присвоєння вчених звань і присудження наукових ступенів з присвоєнням вченого звання доцента» Роману Вікторовичу Подзерею присвоєно вчене звання доцента кафедри хімії, екології та методики їх навчання.
3. Отримано диплом доктора філософії в галузі знань 10 Природничі науки за спеціальністю 103 Науки про Землю Владиславом Парахненко (наказ Міністерства освіти і науки України від 27 вересня 2023року Н23 № 001405 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України щодо присвоєння доктора філософії»).

Наша адреса: науково-дослідна лабораторія «Екологія і освіта» (ауд. 211-212), Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, вул. Садова, 2, м. Умань, Черкаська обл., 20300.

Е-mail: lab.eco@udpu.edu.ua