Онлайн реєстрація

Природничо-географічний факультет
Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
пропонує Вам заповнити анкету вступника.

Надіславши анкету абітурієнта, Вас постійно повідомлятимуть про особливості вступної кампанії та терміни проведення профорієнтаційних заходів в університеті.

Бажаю навчатись за такими спеціальностями:

  • Географія. Біологія. (краєзнавчо-туристична робота)
  • Географія. (землевпорядкування та кадастр)
  • Біологія. (практична психологія)
  • Біологія. Хімія.
  • Хімія. (інформатика)
  • Хімія. Біологія.
  • Біологія.
  • Географія.
  • Хімія.

Форма навчання:

Про себе повідомляю:

Прізвище, ім'я, по-батькові:
Дата народження:
Назва навчального закладу:
Рік закінчення:
Адреса постійного проживання:
Область, район:
Населений пункт:
Вулиця, будинок:
Моб. телефон:
Електронна адреса:


8.04010101 Хімія

Галузь знань 0401 Природничі науки

Спеціальність 8.04010101 Хімія

спеціалізація: екологія; інформатика

 

Кваліфікація, що присвоюється

Хімік. Викладач хімії.

Викладач  екології (зазначається в додатку до диплома).

Викладач  інформатики ( зазначається в додатку до диплома).

Рівень кваліфікації

Магістр  на базі повної вищої освіти

Спеціальні вимоги до зарахування

Зарахування проводиться на підставі результатів екзаменів з профілюючої дисципліни (додаткових екзаменів для вступу з інших напрямів підготовки)  та іноземної мови

Спеціальні положення про визнання попереднього навчання

Повна вища освіта

Профіль програми

Магістри спеціальності «Хімія» отримують необхідні знання в галузі хімічного циклу дисциплін, педагогіки та психології для роботи у різних типах навчальних закладів. У процесі навчання магістри проходять практичну підготовку під час педагогічних практик, отримують досвід проведення наукового дослідження при написанні кваліфікаційних робіт.

Протягом навчання в магістратурі магістрант повинен оволодіти  основними законами і закономірностями кінетики гомогенних реакцій, опанувати основні методи та способи дослідження механізму реакцій,  засвоїти основні методи експериментального визначення порядку реакції та розрахунку констант швидкості, енергії активації з метою формування знань, умінь і навиків постановки кінетичного експерименту та обробки експериментальних даних; ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати види, визначати величину та ймовірність їх виявлення; визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек; розуміти причини та механізм дії небезпечних чинників на людину; розширити знання щодо гетероциклічних та природних сполук, з логікою та історією даного розділу органічної хімії, найважливішими тенденціями її розвитку, сформувати більш повні знання про склад, будову, номенклатуру, властивості, способи одержання та методи дослідження гетероциклічних та природних сполук; а також вивчити склад і будову комплексних сполук, їх класифікацію та номенклатуру; сформувати уявлення про  методи добування, властивості та природу хімічного зв’язку в комплексних сполуках.

Фахова підготовка магістра хімії ґрунтується на вивченні методики викладання хімії у вищих навчальних закладах на останніх наукових даних, що забезпечують викладання на рівні сучасного розвитку педагогічної та хімічної науки; особливостях реалізації дидактичних принципів; методах оволодіння студентами знаннями й уміннями; володіння високою педагогічною культурою, бути професіоналом і гуманістом.

Фахова підготовка магістра хімії зі спеціалізації: екологія ґрунтується на вивченні методики викладання екології у вищих навчальних закладах, основних етапах і напрямах розвитку екології як науки і як навчального предмету; цілях і завданнях екологічної освіти; методиці формування і розвитку екологічних понять; методах і засобах навчання екології; методиці організації матеріальної бази викладання екології; особливостях організації факультативних курсів з екології.

Фахова підготовка магістра хімії зі спеціалізації: інформатика ґрунтується на вмінні здійснювати побудову та налаштування безпровідної та гібридної мережі; будувати мережу підприємства з використанням технологій Ethernet і Fast Ethernet;  працювати в локальних і глобальних комп’ютерних мережах;  налагоджувати комп’ютерні мережі в межах комп’ютерного класу;  використовувати в своїй професійній діяльності такі сервісні служби мережі: електронна пошта, телеконференція, чати, передача файлів по мережі  і World Wide Web; виконувати пошук інформації засобами Internet; використовувати основи комп’ютерної графіки; обробляти відео та звукові файли з допомогою відповідного програмного та апаратного  забезпечення

Загальний обсяг навчальної програми – 90 кредитів ECTS, в т.ч.: обов’язкові навчальні дисципліни – 35 кредитів, дисципліни вибору факультету – 22 кредити, дисципліни вільного вибору студента – 18 кредитів, науково-виробнича практика – 9 кредитів, атестація – 6 кредитів.

Ключові результати навчання

  1. 1.    Знання з предметної галузі

Алкалоїди. Гетероциклічні алкалоїди. Ароматичні алкалоїди. Аліфатичні алкалоїди. Антибіотики. Антибіотики ароматичного ряду. Антибіотики стероїдної будови. Нуклеозидні антибіотики. Кисневмісні гетероциклічні антибіотики. Азотовмісні гетероциклічні антибіотики.Запашні та ароматні речовини. Ациклічні запашні речовини. Аліциклічні запашні речовини. Запашні речовини з ароматичною будовою. Природні барвники. Барвники аліфатичної та аліциклічної будови. Барвники ароматичної будови. Сполуки з хіноїдною структурою. Барвники гетероциклічної будови. Кисневмісні гетероциклічні барвники. Азотовмісні гетероциклічні барвники. Отрути і токсини. Токсини мікроорганізмів. Рослинні токсини. Отрути і токсини тваринного походження. Регулятори росту рослин. Ензими.

Тричленнi гетероцикли. Чотиричленнi гетероцикли. П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом. П’ятичленні гетероцикли з кількома гетеро атомами. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом. Шестичленні гетероцикли з декількома гетероатомами.

Поняття про систему змісту, структуру та проблематику методики викладання хімії у вищій школі як учбової дисципліни. Навчальна дисципліна методика викладання хімії у вищій школі як дидактичний еквівалент науки. Методи навчання хімії як дидактичний еквівалент методів хімічної науки, специфіка методів навчання хімії у вищій школі. Методика використання в навчанні хімічних розрахункових задач. Методика відбору задач для семінарських занять у вищій школі, Методика розв’язання експериментальних задач. Планування та організація особистої діяльності викладача хімії. Система організаційних форм навчання хімії у вищій школі. Контроль та оцінка результатів вивчення хімії у вищій школі.

Загальні поняття хімічної безпеки, неорганічні токсиканти, органічні токсиканти, хімічна безпека в світі та Україні.

Здатність хімічних елементів до утворення комплексів. Ацидосполуки (галогеніди, псевдогалогеніди, оксо- та гідроксокомплекси, комплекси з кисень-вмістними аніонами, ізо- та гетерополікислоти). Сполуки амінного типу. Способи одержання названих сполук, їх будова, властивості. Сполуки з лігандами p -акцепторного типу та їх особливості. p -комплекси, сендвічеві сполуки. Циклічні сполуки. Хелатний, макроциклічний та криптатний ефект. Особливості утворення координаційних сполук з комплексонами та металохромними індикаторами, краун-етерами та аза-макроциклами. Найважливіші природні макроциклічні сполуки. Сполуки, що містять координований азот або кисень. Різнолігандні та різнометальні сполуки. Багатоядерні сполуки. Сполуки із зв’язком метал-метал. Кластерні сполуки. Комплекси на поверхні твердого тіла.

Структура аморфних та кристалічних матеріалів, поняття ближнього та далекого порядку та їх кількісний опис; теорія розсіювання випромінювання одно та багатокомпонентними невпорядкованими системами; експериментальні дифракційні методи дослідження аморфних матеріалів: рентгенодифракційний, нейтронодифракційний, EXAFS, розсіювання рентгенівських променів під малими кутами; сучасні методи моделювання структури аморфних матеріалів та процесу аморфізації розплавів: метод молекулярної динаміки, метод Монте-Карло та оберненого Монте Карло, силовий алгоритм Белащенко; статистично геометричні методи аналізу тривимірних моделей аморфних речовин: Вороного-Делоне та Хонейката-Андерсона.

Основні поняття хімічної кінетики, пряма і зворотна задачі хімічної кінетики, каталіз, макрокінетика;адсорбція як поверхневе явище, адсорбція на межі тверде тіло-газ та адсорбція з розчинів.

Характеристика дисперсних систем, дисперсність і термодинамічні властивості, поверхневі явища та адсорбція; структурно – механічні властивості дисперсних систем, молекулярно-кінетичні та оптичні  властивості дисперсних систем; грубодисперсні та мікрогетерогенні системи, системи з довільним міцело утворенням; фізико – хімічні властивості розчинів ВМС.

Класифікація природних вод і їх домішок.Основні показники якості води. Методи очищення природних і стічних вод. Адсорбція в очищенні води. Іонообмінна адсорбція. Іоніти, їх класифікація, способи отримання, основні фізико-хімічні показники. Обмінна ємність іонітів. Використання іонообмінного методу для пом’якшення і де мінералізації води. Коагуляція, фактори, що її спричиняють. Теорії стійкості у коагуляції колоїдних систем. Умови коагуляції ліофобних колоїдних систем. Коагуляція домішок у природній воді. Флокулянти. Їх класифікація, будова, властивості водних розчинів флокулянтів. Механізм флокуляції. Флотація. Очищення води флотацією. Фізико-хімічні основи пінної флотації.

Класифікація систем моніторингу довкілля. Державна програма моніторингу довкілля України. Організація моніторингу за станом атмосферного повітря. Моніторинг поверхневих вод суші, морських і вод океанів. Особливості моніторингу геологічного середовища. Моніторинг біологічних ресурсів. Глобальна система моніторингу навколишнього середовища. Особливості організації фонового моніторингу. Кліматичний моніторинг. Організація радіаційного моніторингу. Еколого-гігієнічний моніторинг. Моніторинг лісових та агроекосистем. Соціально-екологічний моніторинг. Особливості громадського екологічного моніторингу. Інформаційні технології у системі моніторингу довкілля

Знання й розуміння поняття про комп’ютерні мережі (КМ), їх роль і задачі; історію комп’ютерного зв’язку;  функції та властивості КМ;  топологію та функціональні компоненти КМ; типи ліній зв’язку локальних мереж; основні правила побудови різних мережевих архітектур; основні напрямки розвитку архітектур сучасних паралельних обчислювальних систем; особливості програмного забезпечення сучасних обчислювальних систем; поняття фізичної та логічної структуризації мережі; типи мережного комунікаційного обладнання та їх характеристики. Основи Web-програмування. Засоби форматування текстової та графічної інформації засобами HTML. Система управління вмістом Joomla. Проектування сайтів. Структура процесу розробки web-сайтів та web-додатків.  Ергономічні обмеження та рекомендації при web–дизайні. Створенню веб-сайту за допомогою системи управління контентом «WordPress».

  1. 2.    Когнітивні уміння та навички з предметної галузі

Володіння методами, методичними прийомами, досвідом застосування засобів і форм організації навчання хімії у вищій школі.

Вміння планувати навчально-пізнавальну діяльність студентів на заняттях з хімічних дисциплін, складати плани лекцій, проектувати заняття різних типів та гурткову роботу.

Здатність формувати мету та завдання занять, визначати їх зміст та методичний апарат, проводити аналіз та самоаналіз занять.

Спроможність здійснювати виховну функцію в навчальному та позанавчальному процесах.

  1. 3.    Практичні навички з предметної галузі

Уміння проводити синтези моно- та біциклічних гетероциклічних сполук з одним та декількома гетероатомами, виділення та очистку синтезованих сполук; досліджувати фізичні властивості гетероциклічних сполук та  досліджувати властивості окремих представників класів гетероциклічних сполук; порівнювати реакційну здатність речовин.

Вміння застосовувати статистичні розподіли молекул за швидкостями (розподіл Максвела) та потенціальними енергіями (розподіл Больцмана) для визначення середньої кількості молекул з певними значеннями кінетичної та потенціальної енергії, середньої, середньої квадратичної та найбільш імовірної швидкості молекул; розуміти принципи теоретичних розрахунків кінетичних і термодинамічних параметрів хімічних процесів, в тому числі технологічних процесів; за результатами кінетичних досліджень розраховувати кінетичні параметри основних типів хімічних реакцій; оцінювати вплив природи і структури каталізатора на перебіг гомо- та гетерокаталітичних реакцій та визначати режим перебігу реакції (кінетичний чи дифузійний).

  1. 4.        Загальні уміння та навички

Вміння на практиці застосовувати принципи наукової організації праці. Володіння передовими методами управління трудовим колективом.

Володіння навичками суспільно-виховної роботи у студентських колективах.

Вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері.

Здатність до самонавчання та продовження професійного розвитку

Уміння організації власної діяльності та ефективного управління часом.

Професійні профілі випускників з прикладами

Випускник магістратури – це фахівець з більш глибокою фундаментальною та професійно-практичною підготовкою у галузі хімії, який може успішно працювати на посаді викладача хімії, екології чи інформатики у загальних закладах освіти (загальноосвітні школи, гімназії та ліцеї з поглибленим вивченням природничих дисциплін), у навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації, в наукових та науково-дослідницьких установах навчатися в аспірантурі або самостійно займатися науковою діяльністю.

Підготовка магістра здійснюється для викладання хімії, екології чи інформатики в загальноосвітніх та спеціальних школах, ведення наукової та дослідницької роботи в наукових та науково-дослідницьких установах на основі сучасних досягнень науки та педагогічної теорії і практики.

Магістр може бути залучений до роботи в навчальних закладах II-IV рівнів акредитації, наукових і методичних установах на посадах, передбачених для заміщення спеціалістами з вищою освітою типових номенклатурних посад.

 

 

 

Доступ до подальшого навчання

Магістр за спеціальністю «8.04010101 Хімія» спеціалізація: екологія; інформатика має можливість продовжити навчання в аспірантурі.

 Положення про екзамени, оцінювання і оцінки

Положення про організацію освітнього процесу в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (2015 р.)

Вимоги до випуску

 Завершена навчальна програма обсягом 90 кредитів, захист магістерської наукової роботи та екзамен зі спеціалізації (екзамен з екології та методики навчання або екзамен з інформатики та методики навчання)

Форма навчання

Денна

 Директор програми

Доктор педагогічних  наук, професор Совгіра Світлана Василівна

Структурно-логічна схема підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня магістра
за напрямом підготовки 8.04010101 Хімія* спеціалізація: екологія; інформатика

Опис окремих одиниць курсу

Код модуля Назва дисциплін
ФС_8_1.01_3,0 Філософія та соціологія освіти
ІМ_8_1.02._5,0 Ділова іноземна мова
ПОМ_8_1.03_3,0 Педагогіка вищої школи
П_8_1.04_3,0 Психологія вищої школи
УЛУМН _8_1.05._3,0 Академічна риторика
ТТДОПБЖ_8_1.06._3,0 Цивільний захист та охорона праці в галузі
ПОМ_8_1.07._3,0 Креативні технології навчання у ВНЗ
ХЕМН _8_1.08_4,0 Хімія природних сполук
ХЕМН _8_1.09_4,0 Хімія гетероциклічних сполук
ХЕМН _8_1.10_4,0 Методика викладання хімії у вищих навчальних закладах
ХЕМН _8_2.01_3,0 Основи хімічної безпеки
ХЕМН _8_2.02_4,0 Хімія комплексних сполук
ХЕМН _8_2.03_4,0 Хімія невпорядкованих систем
ХЕМН _8_2.04_3,0 Методологія хімії
ХЕМН_8_2.05_4,0 Кінетика та адсорбція
ХЕМН_8_2.06_4,0 Хімія колоїдно-дисперсних систем
ХЕМН _8_3.1.01_3,0 Хімія і технологія очищення води

Спеціалізація Інформатика

Код модуля Назва дисциплін
ІІКТ _8_3.1.02_4,0 Методика навчання інформатики
ІІКТ _8_3.1.03_4,0 Мови програмування
ІІКТ _8_3.1.04_3,0 Надійність і захист комп’ютерних систем
ІІКТ _8_3.1.05_4,0 Комп’ютерні мережі. Інтернет

Спеціалізація Екологія

Код модуля Назва дисциплін
ХЕМН _8_3.2.02_4,0 Методика викладання екології у вищих навчальних закладах
ХЕМН _8_3.2.03_4,0 Екологічна безпека
ХЕМН _8_3.2.04_3,0 Технологія та організація природоохоронних робіт
ХЕМН _8_3.2.05_4,0 Моніторинг довкілля

 


Наверх