Напрям підготовки: 8.04010201 Біологія

Галузь знань 0401 Природничі науки

Спеціальність 8.04010201 Біологія

спеціалізація: хімія

1. Кваліфікація, що присвоюється

Біолог. Викладач біології. Викладач хімії.

2. Рівень кваліфікації

Магістр  на базі повної вищої освіти

3.Спеціальні вимоги до зарахування

Зарахування проводиться на підставі результатів екзаменів з профілюючої дисципліни (додаткових екзаменів для вступу з інших напрямів підготовки)  та іноземної мови

4. Спеціальні положення про визнання попереднього навчання

Повна вища освіта

5. Профіль програми

Магістри напряму «Біологія» отримують необхідні знання з трьох циклів дисциплін: гуманітарної та соціально-економічної підготовки; математичної, природничо-наукової підготовки; професійної та практичної підготовки. Фахівці з біології володіють необхідними знаннями в області біологічного циклу дисциплін, педагогіки та психології для роботи у різних типах навчальних закладів. В процесі навчання магістри проходять практичну підготовку під час педагогічних практик, отримують досвід проведення наукового дослідження під час написання курсових та кваліфікаційних робіт.

Протягом навчання в магістратурі магістрант повинен оволодіти сучасними основами фітоценології, основними віхами її розвитку в Україні та світі; засадами створення «Зеленої книги України» (2009); механізмами регулювання внутрішньовидової та міжвидової взаємодії окремих груп живих організмів на молекулярному, організменому та геобіоценотичному рівнях їх взаємодії; закономірностями взаємодії суспільства і природи; морфологічними аспектами розвитку, а також біохімічними і молекулярно-генетичними механізмами, що їх супроводжують в процесі ембріонального і постнатального розвитку; молекулярно-генетичними аспектами процесів детермінації і диференціації клітин; основними природоохоронними проблемами, що виникають в умовах сучасного промислового та сільськогосподарського виробництва; впливом змін середовища на людину; управлінням якістю навколишнього природного середовища на базі сучасних досягнень науки і техніки, методикою організації та проведення природоохоронних заходів.

Фахова підготовка магістра біології ґрунтується на вивченні методики викладання біології у вищій школі на останніх наукових даних, що забезпечують викладання на рівні сучасного розвитку педагогічної та біологічної науки; особливостях реалізації дидактичних принципів; методах оволодіння студентами знаннями й уміннями; володіння високою педагогічною культурою, бути професіоналом і гуманістом.

Ключові результати навчання

Знання з предметної області

Історія розвитку фітоценології та роль українських вчених. Фітоценоз та його властивості. Структурна організація фітоценозу: ярусність, синузіальність, мозаїчність, континуальність. Кількісні відношення між видами у фітоценозі: проективне покриття, життєвість, рясність, трапляння. Динаміка рослинності: сезонні зміни, флуктуації та сукцесії. Класифікація рослинних угруповань: домінантна, флористична. Зональна та інтразональна рослинність України. Рідкісні рослинні угруповання. «Зелена книга України» (2009)

Правові основи охорони природи і раціонального використання природних  ресурсів. Види природоохоронних заходів, їх характеристика. Рівні реалізації природоохоронної діяльності. Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища. Заходи направлені на попередження та недопущення ерозії ґрунтів. Заходи із зниження радіоактивного забруднення Заходи із збереження і раціонального використання і охорони водних ресурсів. Заходи з охорони, збереження і раціонального використання біологічних ресурсів. Загальні рекомендації із раціонального використання й охорони природних ресурсів.

Нуклеїнові кислоти як носії генетичної інформації; реплікація нуклеїнових кислот; транскрипція та посттранскрипційний процесинг РНК; генетичний код і трансляція; молекулярні механізми генетичної рекомбінації.

Багаторічний розвиток пізнання навколишнього світу, яке послідовно змінювали і доповнювали один одного різні дослідницькі підходи: спостереження, опис і класифікація, порівняльно-аналітичний, історичний та експериментальний методи. Форми рослинних виділень і їх значення та місце в різних типах фітоценозів; механізм хімічної взаємодії рослин у ценозах через алелопатичний режим, як особливий екологічний фактор біогенного походження.

Морфологічні аспекти розвитку, а також біохімічні і молекулярно-генетичні механізми, що їх супроводжують в процесі ембріонального і постнатального розвитку. Морфологічні та структурні зміни зародка. Причини трансформації біологічних аспектів взаємодії живих організмів. Механізми регулювання внутрішньовидової та міжвидової взаємодії окремих груп живих організмів на молекулярному, організменному та геобіоценотичному рівнях їх взаємодії. Міжнародна мова класифікації біологічних об’єктів – латина (видові та родові назви, а також назви таксонів вищих рангів; дихотомічні таблиці визначників).

Методика вищої школи, її становлення та розвиток; зміст біологічної освіти на природничо-географічному факультеті; процес, принципи та методи викладання біологічних дисциплін; види, авторські методичні системи викладання; форми організації викладання біологічних дисциплін; контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів; суб’єкти педагогічного процесу у вузі та їх взаємодія.

Класифікація основних типів природних органічних сполук, сучасне уявлення про вплив хімічної будови на біологічні властивості, основні шляхи практичного застосування природних речовин; будову, фізичні та хімічні властивості основних класів природних органічних речовин, їх поширення у природі та використання людиною.

Когнітивні уміння та навички з предметної області

Володіння методами, методичними прийомами, досвідом застосування засобів і форм організації навчання біології та хімії у вищій школі.

Вміння планувати навчально-пізнавальну діяльність студентів на заняттях з біологічних та хімічних дисциплін, складати плани лекцій, проектувати заняття різних типів та гурткову роботу.

Здатність формувати мету та завдання занять, визначати їх зміст та методичний апарат, проводити аналіз та самоаналіз занять.

Спроможність здійснювати виховну функцію в навчальному та позанавчальному процесах.

Практичні навички з предметної області

Вміння застосовувати набуті знання для збереження і сприяння діяльності природних популяцій живих організмів та при формуванні особистого ставлення до живих організмів.

Вміння розпізнавати мікроскопічні препарати і, по можливості, прижиттєво спостерігати за живим матеріалом; узагальнювати процес розвитку живої саморегулюючої системи – організму в еволюції розвитку живої природи, відбирати навчальний матеріал; використовувати різні способи розвитку мислення студентів, стимулювати їх до самостійної, творчої пізнавальної діяльності; формувати навички самоосвіти, самоаналізу, позитивне ставлення до навчання; стимулювати активність студентів, налагоджувати контакти з ними; формувати пізнавальні потреби студентів, потребу в успіху, відкритість для спілкування, готувати препарати хромосом культури тканин рослин і тварин, здійснювати цитогенетичний аналіз, проводити рутинне та диференційне зафарбування хромосом за допомогою різних методів, будувати ідіограми, визначати кількість ДНК в ядрі, визначати мітотичний індекс та відносну тривалість фаз мітозу, встановлювати нуклеотидний склад ДНК та РНК, виділяти ядра, хроматин і загальні кислоторозчинні білки хроматину, проводити електрофорез білків та ДНК хроматину в поліакриламідному гелі, розв’язувати задачі з молекулярної генетики, аналізувати стан використання земельних, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу; виявляти фактори погіршення екологічного стану природних ресурсів; давати оцінку антропогенному навантаженню на ресурси та розробляти рекомендації природоохоронних заходів, описувати лучні, степові, водні, болотні та лісові фітоценози за методикою Браун-Бланке із повним виявленням їх флористичного складу; виявляти антропогенні чинники, які згубно пливають на фітоценози та розробляти засоби запобігання таким впливам.

Пояснювати і узагальнювати хімічні процеси, що спостерігаються за участю природних органічних речовин в живих організмах, в природі; користуватись навчальною і довідниковою літературою; самостійно виконувати досліди з виділення, ідентифікації та дослідження фізико-хімічних властивостей природних органічних сполук. Проводити синтези гетероциклічних сполук; досліджувати фізичні властивості гетероциклічних сполук; порівнювати реакційну здатність речовин. Визначати рівень хімічної безпеки системи «людина — життєве середовище»; ідентифікувати небезпеки; складати номенклатуру небезпек; визначати зону небезпек; визначати причини та можливі наслідки небезпек; класифікувати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори; оцінювати рівень небезпек; моделювати умови виникнення небезпечних ситуацій.

Загальні уміння та навички

Вміння на практиці застосовувати принципи наукової організації праці.

Володіння передовими методами управління трудовим колективом.

Володіння навичками суспільно-виховної роботи у студентських колективах.

Вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері.

Здатність до самонавчання та продовження професійного розвитку

Уміння організації власної діяльності та ефективного управління часом.

6. Професійні профілі випускників з прикладами

Випускник магістратури – це фахівець з більш глибокою фундаментальною та професійно-практичною підготовкою у галузі біології, який може успішно працювати на посаді викладача біології у загальних закладах освіти (загальноосвітні школи, гімназії та ліцеї з поглибленим вивченням географічних дисциплін), у навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації, в наукових та науково-дослідницьких установах навчатися в аспірантурі або самостійно займатися науковою діяльністю.

Підготовка магістра здійснюється для викладання біології в загальноосвітніх та спеціальних школах, ведення наукової та дослідницької роботи в наукових та науково-дослідницьких установах на основі сучасних досягнень науки та педагогічної теорії і практики.

Магістр може бути залучений до роботи в навчальних закладах II-IV рівнів акредитації, наукових і методичних установах на посадах, передбачених для заміщення спеціалістами з вищою освітою типових номенклатурних посад.

7. Доступ до подальшого навчання

Магістр за спеціальністю 8.04010201 Біологія має можливість продовжити навчання в аспірантурі.

8.Положення про екзамени, оцінювання і оцінки

Положення про організацію освітнього процесу в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (2015 р.)

9. Вимоги до випуску

Завершена навчальна програма обсягом 90 кредитів, захист магістерської наукової роботи

10. Форма навчання

Денна, заочна

11. Директор програми

Доктор біологічних наук, професор Ключко Зоя Федорівна

Структурно-логічна схема магістратури напряму підготовки 8.04010201 Біологія

Опис окремих одиниць курсу