Комплексна навчально-польова практика з геоморфології

Комплексна навчально-польова практика з геоморфології на ІІ курсі, яка є невід’ємною складовою навчального процесу, була проведена з 13.06 по 19.06. 2016 р. під керівництвом канд. геогр. наук, доцента, О.І. Ситника зі студентами 2 і 3 груп природничо-географічного факультету.
Практика проходила у межах Подільської височини та південної частини Західно-Придніпровської денудаційної височини (околиці с. Ставки, Бершадського району, Вінницької області), та у Маньківському районі Черкаської області, який є своєрідним та унікальним регіоном, де можна в повній мірі спостерігати та пізнавально вивчати різноманітні геоморфологічні об’єкти, грунти і окремі промислові підприємства та об’єкти соціальної інфраструктури.
Для вивчення були заплпновані такі об’єкти: Буцький каньйон, піщаний кар’єр поблизу с. Ставки, долина р. Південний Буг, кар’єр Заваллівського графітового комбінату, Гайворонське депо (м. Гайворон), діючий водяний млин у с. Коржова Уманського району Черкаської області.
Екскурсія Буцьким каньйоном Маньківського району Черкаської області
Об’єкт спостереження та вивчення Буцький каньйон як природна форма рельєфу. Мета екскурсії – поглибнення знань про флювіальну морфоскульптуру постійних водних потоків.

Буцький каньйон – каньйон поблизу смт. Буки Маньківського району Черкаської області, на р. Гірський Тікич. Утворений у протерозойських гранітах, вік яких оцінюється у 2 млрд. р. Каньйон починається за 800 м нижче від греблі колишньої Буцької ГЕС. Неподалік від греблі розташований водоспад Вир. Каньйон – це оригінальний скелястий берег з виступами сірого граніту, заввишки близько 30 м. Довжина каньйону бл. 2,5 км, ширина – 80 м. Площа, що підлягає природоохоронним заходам – 80 га.

Екскурсія піщаним кар’єром на західній околиці с. Ставки.
Об’єкт спостереження та вивчення піщаний кар’єр як антропогенна форма рельєфу. Мета екскурсії – поглиблення знань про антропогенні форми рельєфу, особливості їх формування та подальшого розвитку; вивчення результатів вивітрювання, наслідків еолових та алювіальних процесів.

Маршрут вздовж лівого берега р. Пд. Буг (від бази відпочинку з-ду „Мегомметр” до с. Ставки).
Об’єкти спостереження та вивчення – русло річки, заплава, надзаплавні тераси, виходи архейських та протерозойських порід. Мета маршруту – визначення результатів ерозійної та акумулятивної діяльності р. Пд. Буг; виявлення та вивчення форм рельєфу, утворених у долині річки; особлива увага приділялась вивченню умов формування надзаплавних терас, акумулятивно-денудаційної рівнини та лесових підвищених позальодовикових областей.

Кар’єр Заваллівського графітового комбінату
Об’єкт спостереження та вивчення – кар’єр Заваллівського графітового комбінату (Гайворонський район, Кіровоградська область). Мета маршруту – вивчення умов залягання та видобутку графітової руди, схилових процесів на відвалах пустої породи та стінках кар’єру. Виявлення та дослідження проявів фізичного, органічного та хімічного вивітрювання, денудаційних процесів, виділення елементів еолової морфоскульптури тощо.

З метою ознайомлення студентів з місцевими підприємствами та пам’ятками культури за сприяння працівників Гайворонського районного краєзнавчого музею Кіровоградської області було здійснено екскурсію до Гайворонського залізничного депо і Гайворонською дільницею колії.

А також, завдячуючи місцевим підприємцям, студенти мали змогу ознайомитись з роботою єдиного на Черкащині та в Україні діючого водяного млина на р. Ятрань у с. Коржова Уманського району. За свою 200 – літню історію механізм млина майже не змінився, помел зерна здійснюється за тим самим принципом, як це робили наші предки.

Проведенню виховної роботи під час польової практики приділялась особлива увага. Вона тісно пов’язана з програмою практики. Культурно-масова та спортивна робота здійснювалась відповідно до плану виховної роботи факультету і включала підготовку концерту художньої самодіяльності, проведення вечорів відпочинку, спортивних змагань.

Під час практики студенти були забезпечені транспортом, місцем для проживання; необхідним посудом для приготування гарячої їжі, набували навичок облаштування побуту та відпочинку.