Участь екологів у заході з імплементації регламентів у сфері довкілля й зміни клімату
Опубліковано: 30.10.2024, 10:27
У другій декаді жовтня кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри хімії та екології Віталій Гончарук та доктор філософії Владислав Парахненко взяли участь в онлайн-презентації «Імплементація регламентів у сфері довкілля й зміни клімату: коли? як? хто?».
Зміна клімату – суттєва й тривала зміна у статистичному розподілі погодних умов протягом тривалих проміжків часу: від десятиліть до мільйонів років. Це може бути зміна в середніх погодних умовах, або у розподілі погоди навколо середніх умов.
Зміна клімату з кожним роком стає все помітнішою і впливає на наше життя через частіші природні аномалії, рекордно спекотні дні, різкі зміни погоди та інші прояви розбалансованості кліматичної системи. Аби ситуація не ставала гіршою, світ вже намагається подолати причину кліматичних змін – викиди парникових газів – та поступово зменшувати вплив людства на клімат. Та що робити з тими наслідками зміни клімату, які ми вже відчуваємо на собі та які роблять наше життя менш комфортним?
Захід відбувся у форматі Zoom-конференції. На презентації були розкриті такі питання:
Для чого потрібна адаптація до зміни клімату?
Як громаді зрозуміти ті кроки, що необхідні їй для адаптації?
Як природа може допомогти в адаптації до зміни клімату?
Які є ще приклади адаптації до зміни клімату?
Чи важливо адаптуватися до зміни клімату після перемоги?
Україна має можливість не лише долучитися до загальноєвропейської мети зі створення кліматично нейтрального континенту до 2050 року, але й стати прикладом стійкої, кліматично дружньої відбудови з використанням найкращих підходів та технологій XXI століття на засадах Зеленого відновлення. Це важливо, оскільки, за розрахунками, значна частина викидів парникових газів, пов’язаних із війною, відбудеться під час відбудови.
Тому одним з важливих аспектів є будівництво відповідно до нових стандартів, які встановлюватимуть вимоги до того, що нові будівлі повинні мати найвищий клас енергоефективності, використовувати енергію з відновлюваних джерел та теплові насоси (стандарт будівель з майже нульовим енергоспоживанням або будівель з нульовими викидами). Наразі вимоги до будівель із близьким до нульового рівнем споживання енергії (Nearly-zero energy buildings, NZEB), які закріплені Директивою про енергетичні характеристики будівель EU/31/201, ще не прийняті в Україні, проте робота щодо їх впровадження ведеться. Для досягнення мети щодо підвищення енергоефективності та стандартів стійкості для нових будівель важливо законодавчо встановити контрольну дату, після якої всі нові будівлі повинні бути вуглецево-нейтральними (з урахуванням їхнього життєвого циклу).
Необхідно впроваджувати механізми, які забезпечуватимуть кліматично нейтральну реконструкцію. Тому державні галузеві стратегії, зміни у стандартах, рішення щодо видачі дозволів на діяльність, а також регіональні плани розвитку повинні ґрунтуватися на меті переходу економіки до кліматично нейтральної до 2050 року.