Гостьова лекція кандидата географічних наук, старшого наукового співробітника, завідувача відділу геоморфології та палеогеографії Інституту географії НАН України

Сучасний інтерактивний метод навчання нового рівня освіти – гостьова лекця. 14 квітня 2025 року для здобувачів вищої освіти за ОП Середня освіта (Географія. Біологія та здоров҆я людини) та ОП Геодезія та землеустрій, науково-педагогічних працівників було проведено онлайн гостьову лекцію знаного в Україні фахівця у сфері геоморфології, кандидата географічних наук, старшого наукового співробітника, завідувача сектору геоморфології та палеогеографії Інституту географії НАН України Спиці Романа Олександровича, організовану кафедрою географії, геодезії та землеустрою. Під час лекції Роман Олександрович зупинився на поясненні теоретичних засад того, що 6 червня 2023 року сейсмічні датчики в Україні та Румунії виявили ознаки потужних вибухів. А супутники-розвідники США, оснащені інфрачервоними датчиками, зафіксували ознаки тепла, що відповідали сильному вибуху в районі греблі Каховського водосховища. Вранці того ж дня стало відомо про техногенну катастрофу на Каховській ГЕС. Заміри рівня води, який опустився нижче верхньої межі бетонного фундаменту, дали підставу стверджувати про пошкодження ГЕС вибухом всередині основи, вчиненим російськими військами. Оскільки дамбу збудували за радянських часів, росія мала інженерні креслення споруди та знала про найуразливіші її місця, а фундамент греблі був розроблений таким чином, щоб витримати практично будь-який зовнішній вплив, то дійшли висновку, що причиною обвалення частини бетонної конструкції став заряд вибухівки, закладений у коридорі для обслуговування або тунелі, який проходить крізь фундамент, а інші секції зруйнувало силою води з водосховища. Адже шлюзи, які контролювали випуск води через дамбу, не були переміщені з лютого 2023 року, унаслідок чого рівень води в травні досяг 30-річного максимуму та є підтвердженням, що окупанти планували підрив гідроелектростанції давно та мали за мету створення якомога більш руйнівної хвилі й затоплення найбільшої площі території. Зниження рівня води назвали додатковою загрозою для Запорізької АЕС. Зранку в Новій Каховці були підтоплені зоопарк «Казкова діброва», літній театр, пам҆ятник Шевченку, кав҆ярня, дитячий майданчик у місті, човнова станція, яхт-клуб, відбувся підхід води до Дніпровського проспекту; спостерігалося підвищення рівня води з моменту аварії приблизно на 5 метрів на посту Херсон.

Лектор сконцентрував увагу слухачів на тому, що будівництво Каховського гідровузла почалося у вересні 1950 року на місці важливого українського історичного краю – Великого Лугу. Раніше ця місцевість відігравала неабияку історичну роль, оскільки саме тут розташовувалась низка Запорізьких Січей. З початком будівництва луг повністю пішов під воду разом з великою козацькою спадщиною.

Доповідач детально зупинився на характеристиці новітньої і сучасної геодинаміки, рельєфу, рельєфоутворювальних відкладів та процесів на етапах  після заповнення Каховського водосховища та після його знищення.

Розглянуто головні проблеми, які можуть виникнути при реалізації різних варіантів ревіталізації  природних і природно-антропогенних природних, промислових  і агроландшафтів півдя України, функціонування яких забезпечувалося водними ресурсами Каховського водосховища.         

Лекцію проведено з використання платформи Google Meet. Навчальний матеріал доповнювався цікавою, змістовною мультимедійною презентацією, що сприяло формуванню необхідних фахових компетентностей для майбутньої професійної діяльності за обраною спеціальністю майбутніх учителів географії та фахівців з геодезії й землеустрою. Професійний виклад матеріалу, фахова майстерність, уміння лектора утримувати увагу слухачів викликали позитивні думки про інформацію щодо стану Каховського водосховища, зацікавленість та позитивну реакцію присутніх. Приємним є те, що така зустріч дозволила оновити науково-освітні стосунки між Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини й Інститутом географії НАН України.

Лекція пройшла на високому науковому рівні, а представлена інформація про особливості геоморфології (на прикладі сучасного стану Каховського водосховища) дозволила майбутнім учителям географії усвідомити потребу у вивченні географічних об҆єктів і явищ України для використання окреслених даних у майбутній професійній діяльності.

Усім колективом дякуємо Роману Олександровичу за цікаву інформацію.