Non progrĕdi est regrĕdi: не йти вперед – значить іти назад

Постійний рух вперед та кропітка, систематична й наполеглива робота над собою – це життєве кредо, мабуть, кожної сучасної людини. Глобалізація, технізація та віртуалізація нашого життєвого простору, карколомний науково-технічний прогрес, обставини, які не залежать від нас, невпинно висувають нові вимоги. І ми постійно себе питаємо: «Чи зможу я впоратися із цією ситуацією?», «Чи достатньо у мене знань та досвіду, щоб виконати таку роботу?», «Чи відповідаю я сучасним вимогам у моїй професійній діяльності?». Все це є тим рушієм, який не дозволяє нам ні на хвилину зупинитися і створює умови для професійного самовдосконалення, невпинного пошуку та самоосвіти.

07 листопада 2022 року доцент кафедри географії та методики її навчання, кандидат географічних наук Ірина Кравцова провела відкрите заняття з навчальної дисципліни «Ландшафтознавство» для здобувачів вищої освіти та викладачів університету на тему: «Поняття про антропогенні ландшафти: щодо деяких питань з антропогенного ландшафтознавства».

Лекція відбувалася в on-line-форматі в системі відеозв’язку GoogleMeet. Здобувачі вищої освіти 34 групи історичного факультету освітньо-професійної програми Середня освіта (Історія. Географія), викладачі кафедри географії та методики її навчання, завідувач кафедри географії та методики її навчання професор Оксана Браславська успішно приєдналися до відеоконференції та взяли участь у роботі on-line-лекції.

Тема заняття передбачала опрацювання актуальних наукових питань сучасного антропогенного ландшафтознавства. Здобувачі вищої освіти сформували знання про історію формування та розвитку антропогенного ландшафтознавства, вивчили поняття про антропогенні ландшафти та сучасні системи класифікації антропогенних ландшафтів.

Актуальним та інноваційним було застосування оцифрованого конспекту лекції. Під час заняття використані такі методи та методичні прийоми, а саме: методи організації і самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності (словесні методи, наочні методи, відеометод, репродуктивний метод, метод проблемного викладу, частково-пошуковий метод), методи стимулювання та мотивації учіння (навчальна дискусія, пред’явлення навчальних вимог), методи контролю та самоконтролю. Варто зазначити, що досить вдало були відпрацьовані такі технології: проблемного, сугестивного, інтерактивного навчання, інформаційно-комунікативні технології тощо.

Лекція структурована, правильно побудована у хронометричному відношенні. Здобувачам вищої освіти був викладений сучасний науковий матеріал з проблем антропогенного ландшафтознавства. Стиль викладання – академічний. Формат роботи відповідає вимогам сьогодення. Наприкінці заняття були підведені підсумки роботи, кожний із присутніх висловив свою думку щодо проблемного питання: «Хто сильніший: Людина чи Природа?»

У обговоренні лекційного заняття взяли участь викладачі кафедри географії та методики її навчання. Усі присутні поділилися враженнями від лекції, висловили свої думки та побажання. Обговорення мало конструктивний характер. Було зазначено, що мета заняття досягнута. Лекція проведена на високому науково-методичному рівні.